Словаччина проти України? Що стоїть за кризою навколо нафтопроводу «Дружба»

Фото: Getty Images

Раніше Роберт Фіцо пригрозив, що блокуватиме пакет допомоги на 90 млрд євро від ЄС Україні, як зараз це робить Угорщина: «Найважливішим сигналом буде те, що Словаччина готова перебрати естафету від Угорщини, якщо це буде необхідно».

Й хоч Словаччина вживає заходів, які спрямовані на диверсифікацію шляхів постачання енергоресурсів, про що ми писали раніше, відновлення постачань пошкодженого росією трубопроводу «Дружба» лишається важливим. Він постачає 87% всієї нафти в Словаччину. 

Якщо у цьому питанні Угорщина вдається до політичного шантажу напередодні виборів, то що стоїть за діями Фіцо? Розбираємося, які наслідки матиме напруга довкола «Дружби» між Словаччиною та Україною, у тому числі для ЄС. 

Фіцо зустрівся з президенткою Єврокомісії

Угорщина та Словаччина дотримуються позиції, що Україна через політичне рішення не відновлює транзит нафти цим трубопроводом до цих країн. 

10 березня між Фіцо та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн відбулася зустріч на Всесвітньому ядерному форумі в Парижі. Прем’єр-міністр показав президентці Комісії супутникові знімки, які раніше оприлюднив прем’єр-міністр Угорщини та які нібито доводять, що трубопровід не пошкоджений, й тому відмова України відновити постачання — політична. Прем’єр-міністр повторив, що Словаччина пропонує ремонтні потужності: «я привітав інформацію від голови Єврокомісії про те, що комісія пропонує не тільки ремонтні потужності, якщо це необхідно, а й фінансування цього ремонтного проєкту. Хотів би ще раз підкреслити – якщо такий ремонт взагалі буде потрібен».

 Словаччина використала цю зустріч, щоб висловити свої занепокоєння та домогтися підтримки з боку Союзу. Запропонована з боку Словаччини допомога є частиною риторики, орієнтованої на громадян цієї країни, щоб показати конструктивну позицію уряду, а не лише вимоги. З боку ЄС запропоновану допомогу пояснюють необхідністю забезпечити енергетичну безпеку Союзу. Як зазначила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо: «Нам також необхідно враховувати занепокоєння щодо енергетичної безпеки».

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма», підтверджує: «В умовах бюджетної консолідації та складної соціально-економічної ситуації Братислава дуже залежить від Брюсселя та доступу до європейських фондів. Фіцо свідомий, що конфронтація з Європейською комісією потенційно призведе до ускладнень бюджетного характеру. Відтак поточну ситуацію Роберт Фіцо більшою мірою використовує для торгів з Європейською комісією».

Слід додати, що в лютому Україна запропонувала Словаччині та Угорщині використати альтернативний маршрут постачання нафти «Одеса — Броди». Хорватія також вийшла з ініціативою забезпечити постачання нафти, на що обидві країни заявили, що хорватського нафтопроводу буде недостатньо, а ціни для транспортування неконкурентоспроможні. Водночас хорватський оператор заперечив ці звинувачення.

Хто підтримує Фіцо?

Коли прем’єр-міністр Словаччини опублікував відкритий лист до Володимира Зеленського із закликом відновити постачання нафти, він заявив, що має внутрішньополітичну підтримку: «голови всіх політичних партій, представлених у Національній раді Словацької Республіки, просять якнайшвидше відновити транзит нафти через територію України». 

Дійсно, партнери по коаліції підтримали лист. Словацька народна партія заявила: «Неможливо уявити, щоб у той час, коли українці блокують нафтопровід «Дружба» та не хочуть дозволити нам контролювати нафтопровід «Дружба» та безперебійне постачання нафти до Slovnaft [cловацька нафтопереробна компанія], представник словацького уряду на чолі з прем'єр-міністром Робертом Фіцо голосував за надання Україні кредиту. Україна не повинна отримувати кредит, якщо не будуть з'ясовані відносини з ЄС. Україна не повинна отримувати жодного кредиту».

Водночас представники опозиції — Прогресивна Словаччина, Свобода і солідарність (SaS), Словацький рух та Християнсько-демократичний рух (KDH) — відмовилися підписувати лист. «Він домігся формулювання, яке говорить про те, про що ми в Прогресивній Словаччині говоримо вже місяцями — що прем’єр-міністр має діяти, якщо хоче вирішити ситуацію після того, як закінчився контракт щодо транзиту газу через Україну. Нічого іншого, жодного конкретного внеску в енергетичну безпеку Словаччини Роберт Фіцо не домігся. Це наслідок того, що з нами вже ніхто не розмовляє, бо ми сидимо осторонь», — так зустріч Фіцо з фон дер Ляєн прокоментував Михаїл Шимечка, голова опозиційної партії Прогресивна Словаччина. 

Депутатка від іншої опозиційної партії «Свобода та Солідарність» Владимира Марцінкова заявила: «Він є прем’єром цієї країни, яка мала три роки, ми ж знаємо, в якій ситуації перебуваємо, щоб диверсифікувати джерела, з яких до нас надходить нафта», та додала, що лист до Зеленського — не більше ніж порожній жест.

Внутрішнє протистояння в Словаччині

Ситуація навколо «Дружби» продемонструвала відсутність єдності в словацькому уряді, яка лише підсилюється внутрішньополітичними протистояннями та загрозою дострокових виборів. З цієї причини уряд Фіцо докладає всіх зусиль, щоб стабілізувати економічну ситуацію в країні, яка погіршується, та не допустити вотуму недовіри від опозиції. З іншого боку, та сама опозиція займає чітко проукраїнську позицію — це відрізняє уряд Фіцо від уряду Орбана. 

Сергій Герасимчук додає, що «поточна урядова коаліція є доволі вразливою і хиткою. Найслабшою ланкою наразі є фракція Словацька національна партія. Її рейтинг знизився до рівня непрохідного, що означає, що й у випадку як строкових, так і малоймовірних дострокових виборів, партії Роберта Фіцо Курс - соціальна демократія (SMER-SD) доведеться шукати нових коаліційних партнерів. Наразі найвірогіднішим таким партнером є партія Республіка. Партія відзначається своєю популістською правою риторикою та, серед іншого, у негативному контексті експлуатує «українське питання».  

Він продовжує, що своїми антиукраїнськими заявами Роберт Фіцо, відповідно, частково намагається теж інструменталізувати «українське питання», але вже на свою користь й «та частково дати партії Республіка сигнал про готовність до коаліційного блокування у новому парламенті та на місцевих рівнях».

«Наразі загроза блокувати рішення ЄС щодо України з боку Роберта Фіцо виглядає радше блефом. Реальна загроза блокування суттєво зросла б, якби Курс — соціальна демократія перебувала в коаліції з партією Республіка», — підсумовує Сергій Герасимчук.

Реакція України та ЄС

14 березня голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький повідомив, що був проведений спеціальний брифінг для представників іноземних дипломатичних місій щодо наслідків російських атак на інфраструктуру нафтопроводу, участь у якому взяли представники 31 держави, зокрема країн G7 та європейських партнерів України. 

16 березня Європейська комісія та Європейська рада у зверненні до президента України запевнили, що нададуть фінансову та технічну допомогу в ремонті «Дружби»: «Це також відповідає чинним договірним зобов’язанням України, а також винятку, передбаченому для Угорщини та Словаччини, з загальної заборони ЄС на імпорт російської нафти». 

Президент України погодився відновити постачання нафти трубопроводом: «Ми очікуємо, що упродовж приблизно 1,5 місяця перекачувальна станція у Бродах відновить технічну спроможність. Це забезпечить повне відновлення постачань – звісно, якщо не буде нових ударів РФ». 

Висновки

Позиція Фіцо зумовлена структурною залежністю словацької економіки від постачання нафти трубопроводом «Дружба», попри спроби уряду диверсифікувати енергопостачання.

Окрім того, його дії значною мірою зумовлені внутрішньополітичними мотивами, зокрема необхідністю консолідації електорату напередодні виборів, що підсилює популістську риторику та загострює відносини з Києвом. Водночас відсутність внутрішньої єдності всередині уряду, зокрема ставлення до України, знижує ризики для України, адже будь-які радикальні кроки з боку Фіцо будуть зустрінуті спротивом з боку опозиції.

Погрози Роберта Фіцо не мають під собою підґрунтя та є виключно інструментом політичного тиску. ЄС має альтернативний варіант обходу блокування Угорщини та Словаччини у вигляді індивідуального фінансування та двосторонніх угод. Розв’язання цього питання має відбутися до засідання Європейської ради, запланованого на 19-20 березня, як заявила речниця Європейської комісії Паула Поліньо. 

Зі свого боку Володимир Зеленський також продемонстрував конструктивну позицію, погодившись на пропозицію ЄС щодо допомоги у відремонтуванні нафтопроводу попри тиск з боку Братислави.