Що очікує російську економіку: рецесія чи «похолодання» з перспективою відновлення росту?

Anatoly Maltsev/EFE via EPA

На Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ), який цього року відбувся 18-21 червня, міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков заявив, що російська економіка знаходиться на межі переходу в рецесію. У свою чергу міністр фінансів Антон Сілуанов назвав нинішню ситуацію в російській економіці “похолоданням”, але оптимістично додав, що “після холоду завжди наступає літо”. Хто з них правий?

Наразі можна спостерігати, що до вже традиційних проблем російської економіки у вугільній промисловості, залізниці та місцевих бюджетах додалися нові кризові блоки: металургія, агросектор, і остаточно утвердилася криза в нерухомості та іноземних інвестиціях. 

Більш детально про традиційні проблеми російської економіки у статті “Стагфляція наступила: замкнуте коло російської економіки, що призведе Кремль до катастрофи”.

Металургійна криза 

Санкції, втрата зовнішніх ринків та висока облікова ставка поставили на межу колапсу російську металургію – одну з найбільших галузей промисловості, що охоплює понад 600 тисяч працівників і забезпечує економіці 10% експортних доходів.

За даними Worldsteel, виплавка сталі в Росії у 2024 році знизилася на 7% р/р – до 70,7 млн тонн (найгірший показник серед десятки найбільших світових виробників сталі). Найбільші металургійні компанії знизили виплавку на 8-14%. Наприклад, найбільший в Росії Магнітогорський меткомбінат скоротив виробництво сталі на 14%, а чавуну – на 4,5%.

Світове виробництво необробленої сталі у 2024 році. Worldsteel

GMK Center зазначає, що негативний тренд продовжився у 2025 році. За даними Worldsteel, виплавка сталі в Росії за січень-травень скоротилася на 5,2% р/р. 

Топ-10 країн-виробників сталі (дані за травень 2025 року). Worldsteel

Також протягом останніх двох років знижувався обсяг російського сталевого експорту. За даними Metaltorg, обсяг експорту сталевих напівфабрикатів у 2023 році сягнув 13,8 млн тонн, що на 16,6% менше, ніж у 2022 році. Експорт готового прокату у 2023 році знизився на 16,9%, а поставки плоского прокату зменшилися на 23,9%. 

Повної експортної статистики по ринку сталі Росії за 2024 рік у відкритих джерелах немає. Закритість митної статистики є ключовою проблемою при вивчення російського сталевого ринку. Але різні аналітичні оцінки чітко вказують на істотний спад. За даними Metals & Mining Intelligence, сталевий експорт з РФ за дев’ять місяців 2024 року впав на 22% р/р – до 14,1 млн тонн. За оцінками асоціації “Руслом”, у 2024 році російський експорт сталі знизився на 19,5% р/р – до 20,2 млн. Порівняно з 2021 роком падіння становило 39,4% або 13,1 млн тонн. Експорт чавуну з Росії минулого року скоротився на 19,4% р./р. – до 2,9 млн тонн, а труб великого діаметра – більш ніж учетверо, з 436 тис. тонн до менш ніж 100 тис. тонн.

Експорт сталі з Росії у 2020-2024 рр., млн тонн. GMK Centrer

За оцінками гендиректора гірничометалургійної компанії “Северсталь” Александра Шевельова, у 2025 році сталевари можуть зіштовхнутися з неможливістю продати до 6 млн тонн сталі, або майже 10% від минулорічного виробництва. Прогноз споживання сталі на 2025 рік песимістичний, сказав Шевельов на Петербурзькому міжнародному економічному форумі: внутрішній російський попит може знизитися з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн. 

Продажі металу на експорт тим часом стали збитковими через різке зростання курсу рубля. За словами Шевельова, металургійним заводам потрібен курс долара 90-100 рублів, а також зниження ключової ставки центрального банку, яке б “оживило ділову активність” у галузях-споживачах сталі. 

За “ефектом доміно” нові проблеми в металургії ще більше загострюють вже наявну кризу у вугільній промисловості.  

Криза в агросекторі

Зерновий експорт, який входить до топу головних джерел валютної виручки для економіки, а у 2023 році приніс 15,5 мільярдів доларів, падає. Згідно з підрахунками Російського зернового союзу (РЗС), з 1-го по 15 червня обсяги експорту російської пшениці впали у 4,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року, склавши 565 тисяч тонн. 

Експорт пшениці скоротився за цей період як в обсязі (з 185 тис. тонн до 38 тис. тонн), так і в географії експорту (з 40 до 11 країн), у кількості залучених портів у відвантаженнях (з 29 до 11) та кількості компаній-експортерів (з 77 до 14).

Падіння експорту пов’язано в тому числі зі зниженням запасів пшениці в Росії (на 30-35% менше, ніж в минулому сезоні), а також з більш низькими цінами у європейських країнах. Станом на 15 червня експортна вартість російської пшениці складала $238 за тонну, а французької – $227, американської – $219. Таким чином собівартість російської пшениці стала вищою, оскільки через санкції подорожчала вартість її вирощування, а підтримати експорт “продажем запасів зі сховищ” не вдається, як в минулі роки. 

Знаковою подією кризи російського агросектору стало призупинення з 1 червня діяльності найбільшого в Росії виробника сільськогосподарської техніки – заводу “Ростсельмаш”. Компанія відправила всіх своїх працівників у обов’язкову відпустку, починаючи з червня, перенісши відпустку з серпня та вересня, як і в попередні роки. Крім того, з осені 2024 року компанія вже звільнила 2000 працівників, як повідомив на початку травня її генеральний директор Костянтин Бабкін. 

Головною причиною того, що підприємство заявило про призупинення діяльності у розпал сільськогосподарських робіт, стала відсутність коштів у фермерів на закупівлі та ремонт сільгосптехніки, що призводить до значного спаду ринку. Дорогі кредити посилюють інші проблеми, такі як високі експортні мита та зростання цін на паливо та добрива, що робить сільське господарство нерентабельним у багатьох регіонах. 

Жорстка монетарна політика центрального банку зробила комерційні кредити, що зараз становлять близько 30%, недоступними для більшості фермерів, які переважно використовують їх для купівлі нового обладнання. Продажі всіх російських виробників сільськогосподарської техніки, за даними “Ростсельмаш”, впали на 76% для зернозбиральних комбайнів, на 49% для кормозбиральних комбайнів та на 48% для тракторів порівняно з аналогічним періодом 2021 року, року сільськогосподарського буму. 

Аркадій Злочевський, голова лобістської групи Російського зернового союзу, попередив, що якщо фермери не зможуть оновити свою техніку, вони будуть більш вразливими до несприятливих погодних умов. Сучасна техніка допомагає фермерам ефективніше використовувати сприятливі погодні періоди. 

Криза в нерухомості 

Нові дані свідчать, що продаж квартир у новобудовах впав на 40% у річному вираженні. У травні росіяни придбали 1,7 млн квадратних метрів – на 300 тисяч менше, ніж у квітні (2 млн), і на 200 тисяч порівняно з березнем (1,9 млн). За п’ять місяців падіння склало 16% проти 10% у січні-квітні. 

Причиною падіння продажів називають ефект високої бази. Рік тому в цей час був ажіотажний попит перед завершенням найбільш популярної держпрограми, безадресної “пільгової іпотеки”, яку під 8% річних міг взяти будь-хто.

Через падіння попиту забудовники добудовують чинні проєкти, але не ризикують вкладатися в нові. Гальмування будівництва, своєю чергою, знижує попит на сталь та поглиблює скорочення доходів залізниці. 

Криза в інвестиційному секторі та відтік капіталу

Зупинити ефект доміно можна було б різким припливом іноземних інвестицій або хоча б зупинкою наявного відтоку капіталу. Проте Мінфін Росії визнав неможливість зупинити відтік іноземного капіталу. 

Попри запроваджені у 2024 році жорсткі вимоги для іноземного бізнесу, покликані  перешкодити виходу з російського ринку — зобов’язання іноземних компаній продавати власні активи за 40% від ринкової вартості та перераховувати 35% у бюджет від ціни продажу — це не зупинило відтік іноземних компаній, який Мінфін оцінив як “десятки на місяць”.

За даними ЦБ РФ, із 497,7 млрд доларів прямих іноземних інвестицій, які мала російська економіка на початок 2022 року, до початку 2025-го залишилося 216 млрд доларів (-57%) – мінімальна сума з 2009 року. 

Однією з тем Петербурзького міжнародного економічного форуму була можливість повернення іноземних компаній в Росію. Проте представники російського бізнесу мають песимістичні погляди щодо цього. За словами очільника російського державного банку ВТБ Андрея Костіна, наразі немає готових до повернення в Росію іноземних компаній. Він зазначив, що без іноземних інвесторів неможливо мати повноцінний фондовий ринок. 

Проблема міцного рубля 

Міцна російська валюта фактично перетворилася на інструмент самознищення. Від початку року рубль зміцнився більш ніж на 45% (з 113,75 руб/дол. до 78,41 руб/дол.). Тоді як у квітні міністерство економічного розвитку прогнозувало середньорічний курс долара у 2025 році на рівні 94,3 руб/дол., а на кінець року – 98,7 руб/дол.

Як змінювався курс рубля під час війни. The Insider

Є декілька причин зміцнення рубля. Центральний банк у травневому аналітичному огляді називає такі: висока облікова ставка (стало невигідно купувати імпортні товари у кредит, зате вигідно зберігати рублі на депозитах); сезонність (на початку року купівельна активність знижується); надія на швидке перемир’я та зняття частини санкцій; скорочення попиту на імпортні автомобілі. Суттєвим фактором стало фізичне скорочення імпорту, на який, крім санкцій, вплинуло зниження попиту, який, у свою чергу, падає не лише через високу ставку, але й через сповільнення зростання економіки, а також охолодження ринку праці. Таким чином, чим нижчий імпорт, тим менший попит на валюту. 

Найбільше від сильного рубля страждають російські експортери, які є основним джерелом валютних надходжень до бюджету. Сильний рубль означає менше рублевих надходжень від експорту нафти та газу – основних джерел доходів російського бюджету. У травні нафтогазові доходи бюджету скоротилися на третину порівняно з травнем минулого року, а відносно квітня – на 53%. Загалом, від початку року нафта та газ принесли бюджету на 14% менше, ніж в минулому році. 

Ціна російської нафти Urals в рублях у травні впала до 4195 рублів за барель. Після загострення ізраїльсько-іранського конфлікту 13 червня нафта Urals подорожчала до понад 60 доларів за барель. Однак, за підрахунками Bloomberg, реальні доходи російських експортерів становили 4957 рублів з бареля, що майже на 30% менше, ніж на початку цього року. Таким чином Росія не отримає серйозного прибутку. 

Ціна за барель російської нафти Urals в рублях

Зміцнення курсу рубля дорого обходиться не тільки російському бюджету, а й банкам. У першому кварталі їхній загальний збиток від валютної переоцінки становив 149 млрд рублів. 

На тлі проблем з наповненням бюджету РФ і падінням доходів експортерів, російські чиновники та банкіри публічно закликають до ослаблення рубля і лобіюють курс на рівні 90-100 рублів за долар. 

Під час Петербурзького економічного форуму глава “Сбербанку” Герман Греф заявив, що нинішній курс “далекий від рівноважного” і має становити більше 100 рублів за долар.  До нього приєднався глава ВТБ Андрей Костін, який назвав зміцнення рубля “шкідливим для економіки”. Перший віцепрем'єр РФ Денис Мантуров також поскаржився, що сильний рубль тисне на несировинний експорт. 

Таким чином всі ознаки вказують на те, що це не похолодання в російській економіці, а цілком невпинний рух “економічної зими”.