Криза в уряді Японії. Хто буде наступником прем’єр-міністра Шігеру Ішіби, який йде у відставку?

Фото: Getty Images

Токіо є надійним партнером для України, тому будь-які зміни в цій країні потребують пильної уваги та готовності діяти.

Ліберально-демократична партія втрачає більшість в обох палатах

Нинішній прем'єр-міністр Японії Шігеру Ішіба став президентом Ліберально-демократичної партії (ЛДП) у вересні минулого року. Тоді його попередник Фуміо Кішіда відмовився балотуватися на переобрання через низький рейтинг та корупційні скандали, пов’язані з “брудними” фондами, які збирали депутати партії й не повідомляли про них відповідні органи. Цей скандал спричинив тектонічні зрушення всередині партії, адже став причиною ліквідації більшості всемогутніх внутрішньопартійних фракцій, котрі впливали на процес обрання лідера партії.

Найбільшою перевагою Ішіби було те, що він не належав до жодної з фракцій та користувався підтримкою серед неафілійованого виборця, хоча не серед своїх колег по партії. Ішіба став новим президентом ЛДП, коли у фіналі переміг свою давню суперницю Санае Такаічі, протеже покійного прем’єра Шінзо Абе.

Після обрання на посаду прем’єра Ішіба одразу розпустив нижню палату парламенту і оголосив дострокові вибори, але зіткнувся з однією проблемою. Рейтинг довіри до його кабінету напередодні виборів складав 41,4%, тоді як рейтинг несхвалення – 40,4%. Відсутність медового місяця для Ішіби пов’язана насамперед з провалами його попередників, Йошіхіде Суги та Фуміо Кішіди, які починали свою роботу з підтримкою в районі 60%, але закінчували на рівні 25% через скандали пов’язані з партією, тому Ішіба вже не міг розраховувати на подібну довіру. Більшість виборців були проти дострокових парламентських виборів, а депутати, які забруднилися у корупційному скандалі, продовжили балотуватися від партії, і японці це бачили.

Через ці причини не було сюрпризом те, що ЛДП на цих виборах втратила більшість у Палаті представників. Партія втратила 61 місце, а їхній коаліційний партнер, буддійська партія Комейто, втратила 8 місць, серед яких було місце тодішнього лідера партії Кеіічі Ішії, який на той час був очільником партії тільки місяць.

Проте, опозиція також не здобула твердого ґрунту для того, щоб припинити правління коаліції ЛДП-Комейто. Головна опозиційна Конституційно-демократична партія Японії (КДПЯ) здобула 148 місць, що на 43 місця менше, ніж у побитої скандалами ЛДП. Окрім того, опозиція не була ідеологічно однорідною: ліві комуністи, лівоцентристи КДПЯ, правоцентристи з Демократичної партії для народу (ДПДН) та лібертаріанці з Ішін но Кай не змогли б сформувати уряду. Тому Ішібі вдалося втриматися у прем’єрському кріслі, хоч і у статусі уряду меншості.

Головною сенсацією тих виборів був результат ДПДН, які збільшили свою присутність на 17 місць. Це показало, що консервативний виборець не збирається голосували за конституційних демократів, а скоріше буде шукати заміну для ЛДП у середовищі правоцентристів та правих.Результати парламентських виборів у 2024 році

Але найгіршим ударом стало звинувачення Ішіби у корупції. Газета Asahi Shinbun заявила, що після однієї вечері Ішіба вручив кожному з 15 учасників подарунковий сертифікат на 100 000 єн (близько $670) на загальну суму 1,5 мільйона єн, назвавши його “сувеніром” і жестом вдячності за їхню наполегливу працю. Згідно з японським законодавством такі подарунки можна вважати хабарем. Ішібу було обрано з надією, що подібні історії зникнуть, оскільки тема корупції стало дуже чутливою для японських виборців і саме вона поховала прем’єрство попередника. У результаті рейтинг Ішіби коливався на рівні 27% і нижче.

З таким багажем уряд ЛДП-Комейто підійшов до виборів у Палату радників, верхню палату парламенту, у липні цього року. Верхня палата оновлюється тільки на половину і не є впливовою, проте може блокувати прийняття законопроєктів. На виборах 74 місця розподілялися за мажоритарними округами, а 50 – за партійними списками.

На цих виборах коаліція ЛДП-Комейто також втратила більшість, хоча і показала кращі результати, ніж очікувалося, і під час підрахунку голосів була думка, що вони зможуть зберегти більшість.

Найбільшими “лузерами” стали КДПЯ та комуністи. Головна опозиційна Конституційно-демократична партія не змогла здобути значну кількість місць і навіть програла партії Сансейто у пропорційному голосуванні. Антимігрантська партія Сансейто і правоцентристська ДПДН здобули найбільше на виборах.Результати виборів до Палати радників 2025 року

Усі великі партії в Японії мають чітко проукраїнську позицію, навіть комуністи. Винятком є лише маргінальні партії, але на одну з них варто звернути увагу. Сансейто виставляло на цих виборах проросійських кандидатів, а керівник партії відзначився неоднозначними коментарями про те, що не тільки Росія винна у війні. За версією Сохея Камії, “сили у США спровокували росіян”, хоча він активно заперечував проросійськість своєї партії.

Проте казати, що Сансейто може стати альтернативою для ЛДП ще зарано, адже голосування за подібні партії виглядає більше як покарання для ЛДП збоку виборців, й пройти до верхньої палати набагато легше, ніж до нижньої. До прикладу напівкомедійна партія проти NHK (національного телемовника) отримувала місце у Палаті радників, але ніколи не могла пройти до Палати представників.

Ймовірні наступники прем’єр-міністра Ішіби

Однопартійці Ішіби бажають, щоб він покинув свою посаду, й вже навіть є два ймовірних кандидати на заміну: Санае Такаічі та міністр сільського господарства Шінджіро Коізумі.

Санае Такаічі є фавориткою консервативного крила ЛДП, а також серед звичайного виборця. Минулого року вона вже виходила до фінального туру виборів президента ЛДП, де програла Ішібі.

Такаічі перебуває у парламенті з 1993 року, з перервою у два роки. За цей час вона двічі обіймала посаду міністерки внутрішніх справ та комунікацій в уряді Абе та посаду міністерки економічної безпеки в уряді Фуміо Кішіди. До цього вона обіймала ряд менш впливових міністерських позицій у першому уряді Абе з 2006 по 2007 рр. В партії вона очолювала політико-координаційний комітет, що давало їй вплив на формування політики партії. Такаічі вважається продовжувачкою бачення покійного прем’єра Абе, який підтримував її на виборах президента ЛДП у 2021 році.

Але постать Такаічі залишається проблемною для партнера по коаліції Комейто. Крім цього, прем’єр Ішіба буквально висловлюється, що зробить усе можливе, щоб не допустити наступників Абе до управління країною, тому він точно не погодиться піти у відставку, якщо існує ймовірність її перемоги.Санае Такаічі

Коізумі-молодший починав свою політичну кар’єру як секретар батька у 2007 році, а у 2009 році став депутатом Палати представників. У 2013-му він був парламентським віцеміністром Кабінету міністрів та парламентським віцеміністром з питань реконструкції. А у 2019-2021 роках Коізумі обіймав посаду міністра довкілля у кабінетах Абе та Суги.

Минулого року Коізумі зайняв третє місце на виборах очільника ЛДП. Ішіба призначив його головою передвиборчої кампанії до Палати представників і після поразки Коізумі пішов у відставку. Однак цього року він несподівано став міністром сільського господарства і на диво успішно бореться із підвищенням цін на рис, що дозволило підняти особистий рейтинг.

Найбільшою перешкодою в очах його колег є молодість Коізумі та небажання консультуватися з партією щодо окремих питань. На таку критику він вже давав відповідь: “Якщо партія консультується з приводу кожного рішення, яке приймає міністр, жоден міністр не зможе приймати сміливі рішення з відчуттям потрібного моменту”. Окрім цього, Коізумі вважається занадто ліберальним для консервативного виборця, якого хоче повернути ЛДП.Шінджіро Коізумі

На чию сторону схиляться чаші терезів залежить від виборчої кампанії, яка відбудеться впродовж місяця. Кожен з кандидатів буде прагнути заручитися підтримкою з боку важковаговиків партії. Для Коізумі буде важливо, щоб його батько прямо визнав, що молодший Коізумі готовий до посади. Для Такаічі необхідно буде сформувати ширшу коаліцію, адже останні вибори вигравали саме помірковані кандидати.

Співпраця між Україною та Японією

Із самого початку повномасштабного вторгнення Японія твердо стала на бік України й стала одним з найбільших фінансових донорів. Через особливості свого законодавства, яке унеможливлює експорт зброї, Японія сфокусувалася на підтримці гуманітарних проєктів та наданні грантів для бюджету України.

В останній рік діяльності кабінету Кішіди, Токіо надало Україні фінансову допомогу у розмірі 2,2 мільярда доларів, а за весь час діяльності його кабінету, було надано допомоги на суму 16 мільярдів євро.

Уряд Ішіби продовжив політику Кішіди щодо допомоги Україні. Першим закордонним візитом новопризначеного очільника МЗС Японії Такеші Івая став Київ. У квітні цього року Японія погодилася надати військовій розвідці України геопросторові дані, отримані за допомогою супутників, включаючи радіолокаційні зображення з супутників SAR. Це було вперше в історії Японії, коли подібний дозвіл було надано. Цього літа уряд Японії надав Україні кредит у розмірі понад 3 млрд доларів, а його обслуговування та погашення буде здійснюватися за рахунок майбутніх доходів від заморожених активів Росії. Окрім цього, Японія надала Україні обладнання для відновлення залізничної інфраструктури.

За обох урядів Японія показала себе надійним партнером для України. Також, прем’єр Ішіба висловив зацікавленість у тому, щоб Японія стала учасником надання гарантій безпеки для України. Поки не зрозуміло, які саме зобов’язання готове на себе взяти Токіо, проте можна припустити, що це може бути пряме фінансування оборонної промисловості України за данською моделлю.

Зі свого боку, Україна також має сфери, в яких може плідно співпрацювати із Японією. Зараз Токіо займається посиленням свого оборонного потенціалу, до цього входить й розвиток дронів, які Японія пропонує іншим країнам, щоб створити альтернативу китайським. Київ може надати власний досвід та розробки для того, щоб Токіо могло розробити ефективніші дрони, які будуть становити конкуренцію для китайських.

Крім цього, Україна може запропонувати власні ресурси для виробництва напівпровідників, які становлять важливий сектор японської економіки.

Наостанок, Україна повинна працювати над власним законодавством для того, щоб залучати більше японських інвесторів до української економіки, що лише посилить інтерес японців у стабільній та вільній Україні.

Висновки

Японія є найбільшим союзником України в Азії, що підтримує Київ через свої ідеологічні та прагматичні міркування. Найближчим часом не варто очікувати, що Токіо буде якось зближуватися із Москвою, особливо на тлі того, що РФ не хоче вирішувати питання Північних територій, посилює альянс з КНР та КНДР та вторгається у повітряний простір Японії.

Колись японці вели обережну політику взаємовідносин із Росією в надії, що вдасться досягнути угоди про повернення Північних територій та підписати мирний договір, який вже більше 80 років залишається під відкритим питанням. Але вторгнення Росії до України змінило цю стратегію і тепер Токіо рішуче засуджує вторгнення і не сподівається порозумітися щодо мирної угоди. Навіть спроби дійти згоди щодо таких практичних питань, як риболовля та відновлення щорічних візитів колишніх японських жителів на Північні території, зазнали краху через небажання Москви йти на діалог.

Попри зміну прем’єр-міністра, не варто очікувати, що наступник Ішіби змінить політику Японії щодо України. Оскільки підтримка України підтримується японським суспільством, а зміна політики вимагатиме схвалення з боку усього кабінету, а не тільки прем’єра.

Аналітичний матеріал підготував Остап Денисенко, оглядач японської політики, спеціально для Resurgam