Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи
Передвиборчий мітинг, кампанія руху ANO 30 вересня у Празі | Фото: Томаш Ткачік Джерело
За результатами виборів до Сенату, де 16–17 жовтня у два тури обирали третину складу, партії чинної урядової коаліції Андрея Бабіша не отримали жодного мандату. На додаток до того, що вони вже мають у Сенаті, найбільше місць здобули опозиційні Старости та незалежні (STAN — 11) та Громадянська демократична партія (ODS — 7). Тоді як партія прем'єр-міністра Акція незадоволених громадян (ANO) залишилася з 14 місцями в Сенаті. Таким чином, опозиція зберегла контроль над верхньою палатою парламенту, забезпечивши собі 61 місце з 81.
Сім голосів розподілилися між незалежними кандидатами, партією KDU та новообраними сенаторами. Водночас варто враховувати, що частина опозиційних сенаторів переобиралася, тож не всі місця були новими для партій: у багатьох округах опозиція лише захищала свої попередні позиції.
Розбираємося, чому Бабіш зазнав повної поразки на виборах до Сенату та чи матиме це значний вплив на його політику та Україну.
Склад сенатських фракцій після виборів 2026 року. Джерело
Повний провал урядової коаліції Андрея Бабіша на сенатських виборах, де партія ANO програла у всіх 13 округах, де партія дійшла до другого туру, оголив системні обмеження її лідероцентричної моделі партії. Виборці знайомі лише із загальнонаціональними лідерами партії, тоді як кандидатів на місцях майже не знають. Тому на цих виборах, де голосують насамперед за конкретних кандидатів, а не за партію, вони програють більш відомим місцевим конкурентам. Хоча перед виборами 2026 року Бабіш заявляв про наміри посилити представництво власної партії в Сенаті, він протягом довгого часу критикував Сенат як «непотрібну інституцію», й тому така риторика навпаки зменшила мотивацію його виборців. Тим паче, що його партія з 2014 року займала низькі позиції під час виборів до Сенату, за винятком 2024 року, коли вона перебувала в опозиції до уряду Петра Фіали.
Динаміка отримання місць у Сенаті рухом ANO за 2014–2026 роки. Джерело
Хоча перемога опозиції в Сенаті важлива, вона безпосередньо не загрожує прем'єрству Бабіша завдяки утриманню коаліцією більшості у Палаті депутатів. Урядова коаліція ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) та Автомобілісти за себе (Motoristé) має більшість у Палаті депутатів, маючи 108 із 200 мандатів.
Палата депутатів дозволяє приймати державний бюджет, голосує за довіру уряду та може долати вето Сенату щодо звичайних законів повторним голосуванням щонайменше 101 депутатом. Сенат контролює затвердження конституційних змін, виборчого законодавства, призначення суддів Конституційного Суду та ратифікацію стратегічних міжнародних угод. Більше про особливості політичної системи в Чехії можна дізнатися тут.
Таким чином, Бабіш залишає за собою можливість просувати законодавчі ініціативи, зокрема щодо податків, соціальних виплат, пенсій та економічної політики, які безпосередньо впливають на життя громадян. Водночас за опозицією залишаються інструменти впливу на конституційні та окремі міжнародні рішення, що ухвалюються значно рідше, проте мають довгострокове значення для країни. Таким чином, Сенат може уповільнювати законодавчу діяльність уряду Бабіша та забезпечувати дотримання конституційності законів, підтримуючи важливі міжнародні зобов’язання Чехії.
Водночас поразка ANO на сенатських виборах відбулася одночасно з погіршенням її результатів на муніципальних виборах 9–10 жовтня. Частка голосів ANO на місцевих виборах скоротилася з 16,6% у 2022 році до 14,3%, а кількість підконтрольних крайових центрів зменшилася з 8 до 6 (зокрема, втрачено лідерство в Усті-над-Лабем, де вона перемагала з 2014 року). Це свідчить про появу невдоволення виборців роботою уряду Бабіша за перший рік.
Опозиційні сили (STAN, ODS, Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія (KDU-ČSL), TOP 09) змогли ефективно скоординувати дії та висунули спільних кандидатів, консолідувавши протестний електорат. Опозиційні партії розглядають вибори як можливість утримати одну з головних інституцій від влади Бабіша, й тому вони мотивували своїх виборців активно долучатися. У деяких регіонах жоден із кандидатів у першому турі не набрав абсолютної більшості голосів (50% + 1 голос), тому там провели другий тур. Через нижчу явку опозиційні кандидати втратили в ньому приблизно 10% голосів порівняно з першим туром, тоді як урядові — до 33%. Це пояснюється тим, що серед виборців, які не прийшли на другий тур, було більше прихильників урядових кандидатів.
Перемога на виборах до міської ради Праги 9–10 жовтня та найбільша кількість нових сенатських мандатів дозволили посилити позиції опозиційної STAN. Після виборів Віта Ракушан, голова партії, заявив про намір перетворити партію на головного конкурента ANO на наступних парламентських виборах та стати лідером опозиційного флангу, потіснивши ODS, яка втратила частину позицій у регіонах.
Таким чином, результати виборів засвідчили перші ознаки електорального розчарування урядом на тлі загострення боротьби всередині розділеної опозиції.
Для України результати сенатських виборів означають збереження політичної підтримки з боку верхньої палати парламенту, однак основний вплив на обсяги та формат військової допомоги залишається за урядом Бабіша та Палатою депутатів. Раніше Бабіш вже зміг обмежити пряме державне фінансування оборонної допомоги та перевів фінансування боєприпасної ініціативи на іноземних партнерів. Таким чином, уряд самостійно змінив модель фінансування допомоги, зберігши за Чехією координаційну роль.
Опозиція в Сенаті підтримує Україну, й тому ухвалила резолюції про участь країни у «коаліції охочих» та ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України щодо відшкодування збитків від агресії рф. Сенат також зберігає важелі впливу на рішення щодо безпекового співробітництва в межах НАТО і програм вишколу українських військових.
Попри те, що перемога опозиції не гарантує збільшення обсягів військових постачань для України через бюджетну монополію Палати депутатів та уряду, Сенат залишається незалежним від уряду майданчиком підтримки Києва та може впливати на рішення, які потребують погодження обох палат парламенту. Отже, результати виборів забезпечують Україні збереження політичного та дипломатичного каналу співпраці з Прагою для продовження поточного рівня безпекового співробітництва.
Результати виборів до Сенату продемонстрували вразливість політичної моделі ANO, яка, попри значну загальнонаціональну підтримку, має труднощі з мобілізацією виборців на регіональному рівні. Вибори не змінили чинного балансу сил, але продемонстрували, що політичний вплив Бабіша обмежений Палатою депутатів.
Таким чином, уряд Бабіша зберігає можливість реалізовувати більшість своїх законодавчих ініціатив, тоді як опозиція закріпила свою роль у Сенаті, виконуючи роль противаги для Бабіша. Для України це означає, що зберігаються можливості продовжувати політичну й безпекову співпрацю через парламентські інституції.
Вам може бути цікаво