Як Фіцо готується до боротьби за владу після виборів 2027 року

Депутати на пленарному засіданні Національної ради Словацької Республіки. Фото: TASR/Якуб Котян Джерело

26 серпня урядова коаліція Роберта Фіцо, до якої входять «Курс — соціальна демократія» (Smer-SD), «Голос — соціальна демократія» (Hlas-SD) та Словацька національна партія (SNS), схвалила зміни до Конституції Словаччини, які мають дозволити громадянам достроково припиняти повноваження парламенту через спеціальне народне голосування і таким чином запускати дострокові вибори. Однак новий механізм не можна буде використати проти нинішнього парламенту, а відповідні положення почнуть діяти лише після завершення каденції, що розпочалася у 2023 році, тобто вже щодо наступного складу Національної ради. 

Детальніше ознайомитися з системою влади Словаччини та інших країн Вишеградської четвірки можна в нашому матеріалі. 

Розбираємося, для чого саме уряд Фіцо схвалив ці зміни та як цей механізм може бути використаний після виборів 2027 року.

Що пропонує Фіцо

Запропонований урядом механізм має дати громадянам Словаччини можливість достроково припинити каденцію парламенту. Для запуску процедури необхідно буде зібрати щонайменше 350 тис. підписів виборців. Після їх перевірки народне голосування оголосить президент.

Народне голосування про дострокове припинення повноважень парламенту можна буде оголосити й провести лише один раз протягом однієї парламентської каденції. Якщо воно провалиться, повторити спробу до наступних парламентських виборів уже не можна буде. Окрім того, воно заборонене протягом перших і останніх шести місяців роботи парламенту, в останні шість місяців президентського мандата, а також під час війни або воєнного стану. Таким чином, уряд намагається створити можливість дострокового припинення парламентської каденції, але водночас і уникнути сценарію, в якому парламент може розпускатися протягом каденції на постійній основі. 

Показовим фактом є те, що нові положення не поширюватимуться на парламент, обраний у 2023 році. Тобто достроково припинити нинішню каденцію за новими правилами буде неможливо, і вони почнуть застосовуватися вже до наступного складу Національної ради.

У результаті Фіцо створює механізм, який не може бути використаний проти його нинішньої парламентської більшості, але потенційно зможе бути застосований проти влади, сформованої після наступних виборів.

Практика референдумів в Словаччині

Сама ідея дострокового розпуску парламенту через волевиявлення громадян для Словаччини не нова. У 2021 році тодішня опозиція, очолювана Фіцо та його партією Курс — соціальна демократія, вже намагалася провести референдум про дострокові вибори. Тоді Конституційний суд визнав, що за чинної на той момент моделі громадяни не можуть одноразовим референдумом скоротити встановлений Конституцією строк повноважень парламенту. У 2023 році громадяни вже голосували на референдумі за зміну Конституції, який мав б дозволити достроково припинити повноваження парламенту через референдум.  Але той не відбувся через низьку явку: участь у ньому взяли лише 27,25% виборців за необхідних 50%.

До питання повернулися у 2026 році, коли у квітні опозиція зібрала 350 тисяч підписів для проведення іншого референдуму. Опозиція планувала поставити наступні питання на голосування: відновлення спеціальної прокуратури, скасування раніше встановлених довічних виплат прем’єр-міністру та іншим посадовцям та дострокові вибори. Президент Словаччини Петер Пеллегріні відмовився включати вимогу про дострокові вибори до нового референдуму, оскільки, на думку глави держави, вона суперечить Конституції. Як ми писали, сам референдум провалився через  традиційно низьку явку на референдумах в країні, відсутність агітаційної кампанії та сезонні чинники. 

З одного боку, дивно, що свого часу Пеллегріні, партнер по коаліції, прибрав це питання, яке явно було спрямоване проти Фіцо, але зараз саме Фіцо до нього повернувся й закріпив його в Конституції. Це може свідчити про те, що влада намагається заздалегідь створити для себе додатковий інструмент на випадок несприятливого результату виборів 2027 року. Щоб зрозуміти мету Фіцо, потрібно проаналізувати шанси політичних партій на виборах наступного року. 

Головна проблема виборів 2027 року — формування більшості

За рік до парламентських виборів у Словаччині немає явного фаворита: різні опитування по черзі ставлять на перше місце Прогресивну Словаччину (PS) або Курс — соціальна демократія. Важливішим є також питання, чи зможе переможець сформувати парламентську більшість. Для цього необхідно щонайменше 76 зі 150 мандатів, але нинішні прогнози не дають такого результату жодній партії чи очевидній коаліції.

За опитуванням словацької соціологічної агенції AKO, PS могло б отримати 39 мандатів, Курс — 33, Республіка — 18, Свобода і Солідарність (SaS) і Голос — по 16, а Християнсько-демократичний рух (KDH) та Рух «Словаччина» Ігоря Матовича — по 14. Навіть союз Курсу, Голосу і Республіки мав би лише 67 депутатів. Водночас PS разом із SaS і KDH отримало б 69 мандатів, тому для більшості їм знадобилася б ще одна партія — найімовірніше, Рух «Словаччина». Подібну конфігурацію показувало й опитування Ipsos, що робить Матовича потенційно необхідним партнером для коаліції проти Фіцо, хоча опозиційні сили мають із ним складні відносини.

Розподіл місць у парламенті Словаччини згідно з опитуванням щодо виборчих уподобань відповідно до опитування АКО. Джерело

Ризик післявиборчого глухого кута визнає і президент Петер Пеллегріні, який припускав можливість широкої коаліції Курсу і PS, яка, на його думку, могла б виявитися стабільнішою за уряд із п’яти-шести партій. Тому головним у цих виборах буде не лише боротьба за перше місце, а й здатність переможця сформувати життєздатну коаліцію. Якщо PS очолить уряд, але не зможе втримати різнорідних партнерів, Фіцо може отримати шанс дочекатися його розпаду й підтримати кампанію за дострокове припинення повноважень парламенту.

Чи отримає Фіцо інструмент впливу?

Сама можливість провести народне голосування не надає Фіцо особливого інструменту та не означає, що розпустити парламент буде легко. Бо сама поправка не гарантує перевагу Фіцо, оскільки той самий механізм можна буде використати і проти нього, якщо його партія Курс сформує наступний уряд. 

 За цим новим проєктом, щоб Національна рада вважалася відкликаною, за це рішення має проголосувати більшість учасників народного голосування, але водночас кількість голосів «за» повинна становити щонайменше три п’ятих від кількості виборців, які взяли участь у попередніх парламентських виборах. Сам уряд пояснює таку конструкцію необхідністю зробити рівень підтримки відкликання парламенту зіставним із рівнем підтримки, завдяки якому цей парламент отримав свій мандат.

На прикладі попередніх виборів можна побачити, як це працюватиме на практиці. У парламентських виборах 2023 року взяли участь орієнтовно 3 млн громадян країни, або 68,51% виборців. Якби нові правила застосовувалися до нинішнього парламенту, для його дострокового відкликання необхідно було б отримати щонайменше близько 1,8 млн голосів «за». 

Для Фіцо цей механізм може бути корисним як інструмент політичної мобілізації. Процедура передбачатиме збір підписів і загальнонаціональну кампанію щодо легітимності парламенту, яку потенційно зможуть підтримати політичні сили, зацікавлені у дострокових виборах або зміні уряду. Через те, що провести таке голосування проти конкретного парламенту можна буде лише один раз за його каденцію, цей механізм може посилити тиск на владу. Якщо всередині правлячої коаліції існуватимуть суперечності, перспектива дострокового голосування може додатково ускладнювати збереження більшості та підштовхувати окремі партії до перегляду своєї участі в уряді. 

Що це значить для України

Для України це означає, що зміна уряду у 2027 році не обов’язково забезпечить передбачуваний курс Братислави на весь наступний парламентський термін. Проукраїнський уряд, який не матиме стабільної коаліції, буде під загрозою дострокового припинення повноважень.

Альтернативою нинішньому курсу Фіцо можуть стати передусім Прогресивна Словаччина, Свобода і Солідарність, Християнсько-демократичний рух та Рух «Словаччина», які дотримуються жорсткішої позиції щодо росії та критикують політику нинішнього уряду щодо України. Однак за нинішньої партійної арифметики такий уряд, найімовірніше, довелося б формувати одразу кільком партіям, хоча між цими силами існують суттєві політичні суперечності, а частина їхніх лідерів уже має негативний досвід спільного правління. 

За таких умов кампанія за дострокове відкликання парламенту створюватиме для коаліції додатковий тиск.  Курс — соціальна демократія може підтримувати збір підписів, мобілізувати невдоволених урядом виборців і постійно ставити перед його партнерами питання нових виборів. Це може загострювати вже наявні суперечності всередині коаліції та підштовхувати окремі партії до виходу з неї.   

Висновки

Показовим є те, що чинна влада створює новий інструмент можливого дострокового припинення парламентської каденції так, щоб він не поширювався на неї саму, але вже діяв щодо наступного парламенту. Це робить словацький сценарій прикладом того, як формально демократичні механізми можуть використовуватися в  боротьбі за збереження політичного впливу. Таким чином, Фіцо фактично бере інструмент, яким раніше намагалася скористатися опозиція проти влади, і перетворює його на постійний конституційний механізм без ризику для власного нинішнього уряду. 

Тому наслідком реформи може стати не стільки гарантоване повернення Фіцо, скільки зростання політичної нестабільності у вже фрагментованій словацькій системі. Сам по собі механізм дострокового відкликання парламенту поки не викликав окремої публічної реакції інституцій ЄС, однак вона може з’явитися на тлі вже наявних претензій Брюсселя до внутрішньополітичного курсу Словаччини. У травні 2026 року Європарламент висловив глибоке занепокоєння станом демократії та верховенства права в країні, зокрема через послаблення антикорупційних інституцій, зміни кримінального законодавства, тиск на медіа і громадянське суспільство та конституційні поправки, які поставили під питання пріоритет права ЄС. 

Водночас сам механізм референдуму є інструментом прямої демократії та використовується політичними партіями у Словаччині для мобілізації невдоволених і демонстрації незгоди з курсом влади, навіть якщо голосування не матиме успіху. Саму поправку не варто розглядати як інструмент одноосібного контролю Фіцо, адже за відсутності чіткої більшості нею зможе скористатися будь-яка політична сила, зокрема його противники.