Фіцо блокує допомогу Україні заради виборів

Роберт Фіцо Джерело

27 червня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував запропонований пакет військової підтримки для України, який, як очікується, стане центральною темою на саміті НАТО в Анкарі 7–8 липня. Він заявив, що проведе консультації з найвищими посадовцями Словаччини, зокрема з міністром оборони Робертом Каліняком, щоб словацька делегація не мала мандату підтримувати нові військові позики чи фінансові внески для України. 

Розбираємося, чи справді позиція Словаччини загрожує єдності НАТО.

Позиція Фіцо стосовно пакета

7–8 липня відбудеться саміт НАТО в Анкарі, на якому, як очікується, буде представлено пакет допомоги на 70 млрд євро для України. Пропозиція обговорюється з травня 2026 року та передбачає створення нового механізму для підвищення прозорості фінансування України, який відображатиме внесок кожної країни та забезпечуватиме рівність внесків. Згідно з пропозицією, 30 мільярдів євро будуть покриті коштом уже узгодженого дворічного кредиту ЄС Україні в розмірі 90 мільярдів євро. Решта 40 млрд буде надана в межах двосторонніх зобов'язань. Це робиться з метою збереження довгострокового військового фінансування України.

Роберт Фіцо намагається домогтися неучасті Словаччини в цій ініціативі, але водночас не готовий до відкритого конфлікту з НАТО. Він аргументує свою позицію бажанням уникнути ескалації через ризик падіння дронів на території країн НАТО. «Ви знаєте, що може статися? Сюди прилетить безпілотник, навмисно чи ненавмисно, він впаде на багатоквартирний будинок, будуть загиблі чи поранені, і у нас може бути Третя світова війна. Тому я кажу від імені Словаччини: жодної підтримки війни, Словаччина не оплачуватиме військові витрати України», – заявив прем’єр-міністр. 

Ця аргументація перегукується з попередніми заявами Фіцо після інциденту в румунському Галаці, коли після російської атаки по Україні дрон влучив у житловий будинок. Тоді Фіцо пов’язував такі ризики з відсутністю діалогу між ЄС і росією. Тому нинішні заяви є цілком логічним продовженням лінії зовнішньої політики Словаччини.

Внутрішній вимір заяви

Заяву Фіцо слід розглядати крізь призму підготовки до чергових парламентських виборів у Словаччині, які мають відбутися восени 2027 року. 

У новорічній промові він прогнозував посилення політичної поляризації: «У 2026 році ми станемо свідками подальшого зростання напруженості через спроби перенести політичне протистояння на вулиці».

Водночас з'являються непрямі ознаки того, що керівна партія Роберта Фіцо Курс — соціальна демократія (SMER-SD) може приховано готуватися до проведення дострокових парламентських виборів, які можуть відбутися вже на початку 2027 року. 

Водночас правляча коаліція, до складу якої входять SMER-SD, Голос (HLAS) та Словацька національна партія (SNS), переживає непрості часи. Вона послідовно втрачає виборців, а опозиційні партії влаштовують регулярні протести, особливо на тлі непопулярного бюджетного пакета, що підвищує податки й заморожує зарплати держслужбовців. Так, опитування свідчать, що зараз правляча коаліція отримала б лише 29,9% місць у парламенті — тобто вже зараз не мала б більшості. SMER набирає 18,4%, тоді як головна проєвропейська опозиційна партія Прогресивна Словаччина лідирує з 19,9%. 

Динаміка опитувань щодо виборів у Словаччині станом на 4 липня 2026 року Джерело

Також проти правління Фіцо з часу перших протестів у грудні 2024 року, які й тривають досі, виступає опозиція з Прогресивної Словаччини, Свободи та Солідарності, Християнський демократичний рух та Демократи, звинувачуючи його в проросійськості. Тому, щоб отримати політичні бали, Фіцо, відмовляючись від участі у військовому фінансуванні України, мобілізує власний консервативний та євроскептичний електорат і подає себе як політика, який захищає Словаччину від втягування у війну. 

Водночас саме фактор опозиції не дає шансу Фіцо йти на відвертий конфлікт з НАТО, бо це викличе жорсткий спротив з боку опозиції, яка використає його для посилення політичного тиску на Фіцо. Окрім того, навіть всередині своєї коаліції у Фіцо немає такої підтримки, щоб мати можливість прямо йти на конфлікт з європейськими структурами.

Фіцо на Конференції з відновлення у Гданську

Попри незгоду з воєнними витратами НАТО для України, Словаччина регулярно виступає за двосторонню співпрацю з Україною у сферах, пов’язаних із відбудовою. Так, Фіцо анонсував підготовку четвертого раунду спільних міжурядових двосторонніх консультацій. Як приклад, він навів програму розвитку енергетичної інфраструктури вартістю близько 100 млн євро, спрямовану на зміцнення електромережі України.

Водночас на тій же конференції він публічно заявив, що Гданська конференція присвячена не відбудові України, а продовженню війни, оскільки там знову йшлося переважно про підтримку Києва зброєю та грошима. Це показує, що позиція Фіцо не зводиться до повної відмови від співпраці з Україною, проте він займає прагматичну позицію. Прем’єр підтримує ті формати, які можна подати як відбудову, економічну співпрацю чи гуманітарну допомогу, але дистанціюється від рішень, пов’язаних із військовим фінансуванням. Така лінія дозволяє йому одночасно зберігати робочі канали з Києвом і демонструвати власному електорату, що Словаччина не бере участі у «фінансуванні війни». Про таку прагматичну позицію Фіцо ми писали вже раніше.

Що це означає для України та НАТО? 

Хоча позиція Фіцо не несе прямої загрози для запропонованого плану військової підтримки, така позиція створює політичний ризик. Фіцо фактично намагається відокремити Словаччину від довгострокового військового фінансування Києва та подає підтримку України як фактор можливої ескалації. Якщо подібну логіку почнуть активніше використовувати інші союзники, це може ускладнити формування стабільної багаторічної підтримки.

Для НАТО проблема полягає насамперед у демонстрації розділеності всередині Альянсу. Новий механізм підтримки має показати, що витрати на допомогу Україні розподіляються прозоро та справедливо між союзниками. Натомість позиція Фіцо підриває саме цю політичну логіку, адже показує, що частина країн-членів готова користуватися безпековими гарантіями НАТО, але не хоче брати участь у спільному довгостроковому фінансуванні української оборони. 

Висновки

Фіцо не має внутрішньої можливості йти проти рішень НАТО і ЄС, проте така риторика є важливою для внутрішньої аудиторії. Так, Фіцо отримує можливість отримувати політичні дивіденди та принципово виключати Словаччину із військових проєктів, які його євроскептичний електорат може сприйняти як поступки інтересам Брюсселя та підігрування війні. Сама заява не стане причиною скасування запланованого пакета, проте може засвідчити необхідність для Альянсу проводити додаткові консультації з державами-членами.