Каліфорнія після Ньюсома як репетиція перед 2028 роком

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом спілкується з журналістами після участі в неформальній бесіді на Каліфорнійському економічному саміті в Стоктоні, 22 жовтня 2025 року. Фото: Getty Images/Justin Sullivan

Хто стане наступним губернатором Каліфорнії

Гевін Ньюсом не зможе балотуватися на третій термін, оскільки конституція Каліфорнії дозволяє губернатору обіймати посаду не більше двох термінів. Варто зазначити, що каліфорнійська система праймеріз діє за принципом «двох найкращих» –до фіналу виходять два кандидати з найбільшою кількістю голосів незалежно від їхньої партійної належності. Згідно з офіційними результатами демократ Ксав’єр Бесерра отримав 28 відсотків, республіканець Стів Гілтон - 24,6 відсотка, а демократ Том Стайєр - 22,8 відсотка. Отже, 3 листопада Каліфорнія обиратиме між Бесерром та Гілтоном, а сценарій фіналу між двома демократами, який тривалий час вважали можливим, не реалізувався.

Ксав’єр Бесерра є типовим кандидатом каліфорнійського політичного істеблішменту, хоча під час більшої частини праймеріз він не виглядав безумовним фаворитом. Він понад два десятиліття представляв Лос-Анджелес у Конгресі, був генеральним прокурором Каліфорнії, а за каденції Джо Байдена очолював федеральне Міністерство охорони здоров’я і соціальних служб. Отже, Бесерра будував кампанію навколо свого 35-річного досвіду державного управління.

Політична перевага Бесерри ґрунтується на поєднанні багаторічного досвіду, підтримки демократичного апарату та позиціонування як одного з головних захисників Каліфорнії від адміністрації Дональда Трампа. На сайті його кампанії боротьба з Трампом стоїть поруч із доступною медициною, житлом, зниженням вартості життя, підготовкою до стихійних лих. Бесерра наголошує, що на посаді генерального прокурора подав проти першої адміністрації Трампа 122 позови, тому може протиставити республіканцям не тільки риторику, але й конкретний юридичний досвід. Після праймеріз його підтримали Ньюсом та інші провідні демократи. Це перетворило кампанію Бесерри на загальнопартійний проєкт збереження контролю над найбільшим демократичним штатом.

Бесерру можна назвати продовжувачем соціально-економічного курсу Ньюсома, хоча сам він обіцяє виправити його найпомітніші провали. Кандидат планує прискорити будівництво житла різних цінових категорій через спрощення дозвільних процедур і зниження зборів, а першочергово розблокувати майже 40 тисяч уже схвалених одиниць доступного житла, яким бракує фінансування. Він також обіцяє стримувати підвищення комунальних тарифів, розширювати медичне страхування та запровадити публічний облік вартості й результатів програм боротьби з бездомністю. Водночас саме ця спадкоємність є його головною вразливістю: виборці можуть сприйняти Бесерру як ще одного представника політичної системи, яка десятиліттями керувала штатом, але так і не зробила житло, електроенергію чи страхування доступнішими. 

Стів Гілтон пропонує протилежний образ: політичного аутсайдера, який хоче зруйнувати усталений порядок у штаті. Він народився у Великій Британії, працював радником консервативного прем’єр-міністра Девіда Кемерона, переїхав до Каліфорнії у 2012 році, а пізніше став ведучим Fox News. Гілтон ніколи не обіймав виборної посади, що водночас дозволяє йому критикувати каліфорнійську владу і ставить питання про його здатність керувати величезною адміністративною системою. Його програму можна описати, як поєднання податкових скорочень, дерегуляції енергетики, збільшення житлового будівництва та обмеження соціальних програм для нелегальних іммігрантів.

Стів Гілтон, кандидат у губернатори Каліфорнії від Республіканської партії. Джерело

Основною політичною суперечністю Гілтона є його залежність від Дональда Трампа в штаті, де Трамп залишається вкрай непопулярним. Президент надав Гілтону повну підтримку ще перед праймеріз, допоміг консолідувати республіканський електорат і фактично забезпечив йому перевагу над іншим сильним республіканцем Чедом Біанко. Тепер Гілтон намагається переконувати каліфорнійців, що вони можуть не любити Трампа, але проголосувати за республіканського губернатора через незадоволення ситуацією у штаті. І це завдання буде для нього вкрай складним.

Структурна перевага демократів у Каліфорнії залишається величезною. Липневе дослідження показує, що приблизно 45 відсотків зареєстрованих виборців називають себе демократами, 25 відсотків - республіканцями, а ще 27 відсотків не належать до двох головних партій. Останньою республіканською перемогою на виборах губернатора було переобрання Арнольда Шварценеггера у 2006 році, після чого республіканці не вигравали жодної загальноштатної виборної посади. Для республіканця ці вибори будуть важкими і навіть майже 3 місяці можливої рекламної компанії та мобілізації електорату виглядають явно недостатніми.

Найпереконливішим аргументом на користь цього є вже проведене опитування потенційних учасників листопадових виборів. За липневим дослідженням PPIC, Бесерра випереджає Гілтона з результатом 61 проти 36 відсотків, маючи перевагу в усіх основних регіонах, вікових, расових і соціально-економічних групах. За Бесерру готові голосувати 93 відсотки демократів, за Гілтона 90 відсотків республіканців, але серед незалежних виборців демократ перемагає 60 проти 34 відсотків. Це означає, що Гілтону недостатньо мобілізувати республіканську базу: йому потрібно радикально змінити уподобання виборців, які не належать до жодної партії.

Крім боротьби за посаду губернатора, вибори в Каліфорнії можуть перетворитися на ще один загальнонаціональний плебісцит щодо непідтримки дій президента Дональда Трампа. Для значної частини демократичного електорату голосування буде не лише вибором між Бесеррою та Гілтоном, а й можливістю продемонструвати ставлення до політики чинного президента та кандидата, якого він підтримав. Подібний сценарій уже спостерігався навесні 2025 року на виборах до Верховного суду Вісконсину, де кампанія фактично стала протистоянням між прихильниками й противниками Трампа. Попри президентську особисту підтримку республіканського кандидата Бреда Шимела та масштабне фінансування кампанії Ілоном Маском, перемогу тоді здобула кандидатка, яку підтримували демократи. Ці вибори можна назвати першим електоральним сигналом щодо ставлення виборців до політики Трампа під час другого президентського терміну.

Кандидати на посаду губернатора Каліфорнії Стів Гілтон і Ксав'єр Бесерра на дебатах, 28 квітня 2026 року. Джерело

Гевін Ньюсом і підготовка до президентських виборів

Сам Ньюсом після завершення губернаторського терміну не збирається залишати велику політику, і це вже майже не приховується. У жовтні 2025 року він визнав, що після проміжних виборів 2026 року серйозно розгляне можливість президентської кампанії. Формального оголошення поки немає, але для цього немає й політичної потреби, оскільки ранній старт створив би юридичні та фінансові обмеження і відволікав би від завершення губернаторства. Натомість Ньюсом діє як неофіційний кандидат та поки перевіряє ефективні меседжі, вибудовує донорську мережу та знайомиться із виборцями ранніх праймеріз.

Його головний політичний продукт - це образ демократа, який не боїться відповідати Трампу його власною мовою. Ньюсом сперечався з Білим домом щодо міграційних рейдів, використання Національної гвардії, кліматичної політики та перерозподілу виборчих округів, часто застосовуючи агресивний стиль соціальних мереж. Особливо важливою стала боротьба за нову карту округів Палати представників, схвалення якої у 2025 році підвищило його рейтинг у Демократичній партії, оскільки це дало демократам можливість здобути до п’яти додаткових місць у Палаті представників, а Ньюсому можливість продемонструвати конкретний результат у протистоянні з Трампом. Перемога зміцнила його репутацію як одного з найактивніших борців партії проти республіканців, допомогла мобілізувати 1,2 мільйона внесків і розширити донорську мережу за межами Каліфорнії. 

Гевін Ньюсом, губернатор Каліфорнії. Джерело

Підготовка Ньюсома має ще й інший вимір. Ще влітку 2025 року він провів дводенну поїздку невеликими містами Південної Кароліни, зустрічався з афроамериканскими релігійними лідерами та допоміг зібрати 160 тисяч доларів для місцевого осередку Демократичної партії. У липні 2026 року партійний комітет рекомендував залишити Південну Кароліну першим штатом демократичних праймеріз 2028 року, хоча це рішення ще має бути остаточно затверджене Національним комітетом Демократичної партії. Отже, з великою долею ймовірності, Південна Кароліна стане для Ньюсома одним із перших тестів його президентських амбіцій, оскільки результат у штаті може вплинути на сприйняття його кандидатури ще на початку праймеріз.

За національними показниками Ньюсом уже належить до першої групи потенційних кандидатів, але не має гарантованого лідерства. У липневому опитуванні Піт Буттіджедж, колишній міністр транспорту США, отримав 19 відсотків серед демократичних виборців, Ньюсом - 17 відсотків, Джон Оссофф, сенатор від Джорджиї, та Александрія Окасіо-Кортес, конгресвумен,  по 13 відсотків, а Камала Гарріс, колишня кандидатка у президенти від Демократичної партії - 8 відсотків. Для кампанії, яка формально не почалася, друге місце є сильним результатом і свідчить про високу впізнаваність губернатора. 

Його головними ресурсами є посада губернатора Каліфорнії, розгалужена донорська мережа та постійний доступ до національної аудиторії.  Ньюсом керує найбільшим демократичним штатом і може демонструвати досвід управління економікою світового масштабу. Окремим ресурсом є підтримка впливових представників Голлівуду та індустрії розваг, під час кампанії проти відкликання губернатора у 2021 році співзасновник Netflix Рід Гастінгс пожертвував три мільйони доларів, а кампанію Ньюсома 2022 року фінансово підтримали відомі режисери, продюсери та керівники великих кіно й медіакомпаній. Така мережа забезпечує доступ до великих пожертв та додаткової медійної уваги. У партії, яка досі не визначила єдиного лідера після поразки 2024 року, Ньюсом пропонує зрозумілий образ: медійно активний губернатор, готовий відповідати республіканцям у їхньому конфронтаційному стилі та переносити політичну боротьбу на територію «червоних» штатів. Саме поєднання виконавчого досвіду, здатності залучати значні кошти та наступальної політичної стратегії робить його одним із найбільш підготовлених потенційних кандидатів. 

Проте Каліфорнія є не лише його головним ресурсом, але й головним політичним тягарем. Республіканці неминуче зроблять проблеми штату центральними темами національної кампанії. Ньюсомові доведеться пояснювати, чому модель четвертої економіки світу створює колосальні доходи, але водночас змушує частину середнього класу залишати штат або витрачати непропорційно багато на житло. Рейтинг потенційних кандидатів на президентську номінацію Демократичної партії США на виборах 2028 року за результатами загальнонаціонального опитування Emerson College Polling (липень 2026 року). Джерело

Йому також доведеться змагатися з Буттіджеджем за поміркованих і освічених виборців, з Оссоффом – за прихильників оновлення поколінь, а з Окасіо-Кортес – за прогресивний електорат. Тому правильніше називати Ньюсома не головним фаворитом 2028 року, а одним із трьох-чотирьох кандидатів першого ешелону з найкращою “стартовою інфраструктурою”. 

Політичні погляди Ньюсома поєднують економічний популізм, технологічний оптимізм і культурний прагматизм, причому кожен із цих елементів має власні гасла та програмні рішення. Економічний популізм найвиразніше проявився вже під час кампанії 2018 року, яку Ньюсом вів під гаслом “Courage for a Change” або “Сміливість заради змін”. Тоді він обіцяв гарантоване медичне обслуговування для всіх, “План Маршалла” для доступного житла, підтримку дітей “від народження до коледжу” та мобілізацію всіх ресурсів проти дитячої бідності. За цими формулами стояли конкретні цілі: забезпечити будівництво 3,5 мільйона нових помешкань до 2025 року, перейти до єдиної системи фінансування охорони здоров’я, запровадити універсальну дошкільну освіту, два безкоштовні роки навчання у дворічних коледжах і створити 500 тисяч місць у програмах професійного учнівства до 2029 року. Важливо, що в повній мірі жодна з цих обіцянок не була виконана, хоча й певне наближення до вирішення проблем, вочевидь, відбулось.

На загальнонаціональному рівні ця риторика доповнилася новою податковою програмою: Ньюсом пропонує мінімальний федеральний податок для людей зі статками понад 100 мільйонів доларів, повернення корпоративного оподаткування до рівня, що діяв до 2017 року, підвищення податків на великі спадки та закриття схеми “buy, borrow, die”, яка дозволяє найбагатшим жити за рахунок позик під заставу активів, не фіксуючи оподатковуваного доходу. Водночас він наполягає саме на федеральному механізмі й виступає проти окремого каліфорнійського податку на мільярдерів, оскільки на рівні одного штату власники великих капіталів можуть уникнути його, просто змінивши місце проживання.

Щодо сфери технологій та інновацій, Ньюсом не підтримує спроби зупинити технологічну революцію, як демократи у Конгресі на кшталт Берні Сандерса, чи обмежити розвиток американських AI-компаній або запровадити загальний мораторій на будівництво дата-центрів. Навпаки, США, на його думку, повинні зберігати технологічне лідерство і випереджати Китай у сфері штучного інтелекту, енергетики та цифрової інфраструктури. Проте він допускає створення суспільного інвестиційного фонду, який володів би частками в AI-компаніях і дозволяв американцям отримувати частину створеного ними багатства. Фактично, він пропонує часткове державне володіння найбільшими AI-компаніями.  

У культурних питаннях прагматизм Ньюсома полягає у спробі відокремити захист базових громадянських прав від позицій лівого крила, які не підтримує більшість американців. У першому випуску свого подкасту з консервативним політичним оглядачемЧарлі Кірком він назвав “глибоко несправедливою” участь трансгендерних дівчат і жінок у жіночих спортивних змаганнях, дистанціювався від практики представлення із зазначенням займенників і назвав кампанію за скорочення фінансування поліції “безумством”. Ці заяви відповідають суспільним настроям, у лютому 2025 році зафіксувано, що 66% дорослих американців підтримували вимогу допускати трансгендерних спортсменів до команд відповідно до статі, визначеної при народженні, але водночас 56% виступали за захист трансгендерних людей від дискримінації. Саме вздовж цієї межі Ньюсом намагається вибудувати власну позицію, погоджується з частиною консервативної критики у вузьких та електорально невигідних для демократів питаннях, але не відмовляється від захисту ЛГБТК+ загалом. Зокрема, у 2024 році він підписав закон AB 1955, який заборонив шкільним округам вимагати від працівників без згоди учня розкривати інформацію про його сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Отже, йдеться не про повний ідеологічний поворот вправо, а про спробу позбавити республіканців найсильніших тем культурної війни, зберігши ліберальне ядро своєї політики. Водночас така вибірковість створює для Ньюсома ризик виглядати не прагматиком, а політиком, який змінює позиції відповідно до опитувань.

Ньюсом також загально сформулював думку щодо України. Його позиція чітко засуджує російську агресію, підтримує санкції, гуманітарну допомогу, військове партнерство та участь американського бізнесу у відбудові, але майже не відповідає на питання про масштаби майбутньої федеральної військової допомоги чи умови мирної угоди. Це зрозуміло для губернатора, який не має формальних повноважень у зовнішній політиці. Якщо він офіційно вступить у перегони, чого не варто очікувати в 2026 році, йому доведеться розкрити бачення, як саме він поєднуватиме підтримку України з дедалі сильнішим запитом американців на зменшення зовнішніх витрат.Гевін Ньюсом під час Мюнхенської безпекової конференції, Мюнхен, Німеччина, 13 лютого 2026 року. Джерело

Український вимір каліфорнійських виборів

Повноваження у зовнішній та безпековій політиці належать президенту, Конгресу та федеральному уряду, тому прямий вплив губернатора Каліфорнії на політику США щодо війни обмежений. Проте штат може взаємодіяти через державні контракти й інвестиційні фонди, програми для біженців, університети та технологічні компанії. Отже, результат виборів визначатиме, чи збережеться створена за Ньюсома регіональна інфраструктура співпраці з Україною. 

Її основою є партнерство України з Національною гвардією Каліфорнії, започатковане 1993 року в межах програми Міністерства оборони США. Каліфорнійські військові допомагали українським підрозділам переходити на стандарти НАТО, розвивати сержантський корпус. Після повномасштабного вторгнення гвардія протягом доби створила структуру Ukraine Fusion Cell, яка координувала запити України на обладнання та іншу допомогу. За Ньюсома військове партнерство доповнили санкційні та гуманітарні заходи. У березні 2022 року губернатор доручив перевірити державні контракти, припинити співпрацю з підсанкційними компаніями та закликав пенсійні фонди штату обмежити пов’язані з Росією інвестиції. Підтримка України стала напрямом роботи одразу кількох каліфорнійських відомств. 

Поступово формується й економічний напрям. У травні 2024 року законодавці Каліфорнії започаткували побратимські відносини зі Львівською областю, а в лютому 2026-го представники штату та Львівської ОВА у присутності Ньюсома підписали меморандум про співпрацю в медицині, енергетиці, сільському господарстві, оборонних розробках, інфраструктурі, освіті та цифрових технологіях. 

Штат також профінансував інтеграцію українців: Департамент соціальних служб спрямував 12,8 мільйона доларів 22 організаціям через Ukrainian Newcomers Support Program і ще 3,3 мільйона трьом організаціям через Ukrainian Support Services. Програми охоплюють працевлаштування, житло, юридичну допомогу та доступ до соціальних послуг. Однак вони переважно залежать від федеральних коштів і завершуються у вересні 2026 року. Тому для наступного губернатора головним тестом співпраці з Україною стане збереження цієї підтримки після завершення надзвичайних грантів. 

Акція на підтримку України у Лос-Анджелесі, 24 лютого 2025 року. Джерело

Майбутнє Демократичної партії після виборів

Значення цих виборів не обмежується тим, хто очолить Каліфорнію. Губернатора обиратимуть одночасно з членами Палати представників, тому кампанія Бесерри має стати механізмом мобілізації демократів у округах, заради яких Ньюсом домагався зміни виборчої карти. Навесні партійні керівники побоювалися, що невдала губернаторська кампанія може знизити демократичну явку та поставити під загрозу місця у Конгресі. Підтримка Гілтона з боку Трампа, своєю чергою, забезпечує республіканцям впізнаваний центр мобілізації навіть за низьких шансів на здобуття посади губернатора. Тому політичним успіхом для республіканців може стати не лише перемога Гілтона, а й скорочення звичного розриву та висока явка їхніх прихильників у конкурентних округах.

Другим тестом стане те, яка сторона нав’яже кампанії власний порядок денний. Якщо Бесерра перетворить голосування на вибір між Каліфорнією та адміністрацією Трампа, Ньюсом зможе представити результат як підтвердження ефективності своєї стратегії прямої конфронтації з Білим домом. Якщо ж демократ буде змушений вести всю кампанію навколо тем, запропонованих Гілтоном, республіканці зможуть, хоч і програти вибори, але виграти боротьбу за визначення головних проблем. У такому разі перемога Бесерри означатиме лише те, що партійна перевага демократів залишається достатньою для утримання влади, а не те, що виборці схвалюють їхній курс. Для партії це принципова різниця: захистити посаду завдяки неприйняттю Трампа значно легше, ніж відновити довіру до здатності демократів управляти великими штатами.

Реальні кроки можливих суперників Ньюсома вже показують, за якими критеріями вони оцінюватимуть каліфорнійський результат. Гарріс підтримала Бесерру й тим самим політично пов’язала себе зі збереженням нинішнього курсу штату. Переконлива перемога посилить її аргумент на користь відновлення широкої антитрампівської коаліції, а слабкий результат прив’яже до проблем каліфорнійського істеблішменту. Буттіджедж тим часом агітує за демократів у конкурентній Айові та закликає повертати до партії людей, які повірили обіцянкам Трампа захищати “забуту людину”, пересічного громадянина, якого по словам Трампа ігнорує еліта, й не починати нових воєн. Тому його головним аргументом проти Ньюсома може стати здатність розширювати демократичну коаліцію у штатах, де виборців справді потрібно відвойовувати. Оссофф наразі заявляє про “нульовий інтерес” до перегонів 2028 року та зосереджується на переобранні в Джорджії, будуючи кампанію навколо стримування зловживань Білого дому, тарифів і скорочення медичного страхування. Однак перемога у штаті, який підтримав Трампа, сама перетворить його на сильнішого загальнонаціонального претендента, незалежно від нинішніх заперечень. Окасіо-Кортес також не оголосила кандидатури, але вже окреслила зміст можливого політичного проєкту, як єдину державну систему медичного страхування, прожиткову зарплату, права працівників і жінок. Тому слабку мобілізацію в Каліфорнії вона зможе представити не просто як невдачу Бесерри, а як доказ того, що спадкоємність без чіткого соціально-економічного вибору вже не надихає демократичний електорат. Гевін Ньюсом під час заключного дня Національного з’їзду Демократичної партії в Чикаго, 22 серпня 2024 року. Джерело