МІЖНАРОДНАІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
+ Долучитись
Підтримати
МІЖНАРОДНА
Дарія Гончаренко, молодший аналітик аналітичного Центру "Resurgam" з Балканського регіону
Президії Боснії і Герцеговини Денис Бечирович / Dr. Denis Bećirović
Матеріал підготовлено під час участі автора у Школі аналітиків
Президентські та парламентські вибори, які пройдуть 4 жовтня 2026 року в Боснії і Герцеговині, відбудуться на тлі ослаблення проросійських сил та санкцій проти еліт. Від результату залежатиме, хто контролюватиме ресурси і яким шляхом піде країна далі.
Громадяни обиратимуть трьох членів Президії БіГ – від бошняків, хорватів та сербів, які спільно виконують функції глави держави. Також обирається Палата представників Парламенту. Проводитимуться вибори президента та депутатів до парламенту Республіки Сербської (РС) — суб’єкта у складі БіГ, де проживають переважно серби. Паралельно буде обиратися склад палати представників Федерації БіГ, представленої хорватами та бошняками, та кантональної ради — автономних одиниць усередині країни.
Наразі Боснія переживає одну з найглибших політичних криз за останні 20 років. Рейтинг проросійської партії Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) слабшає на тлі скандалів навколо позбавленого судом права участі у політиці на 6 років Мілорада Додіка та його оточення. Корупційні звинувачення, зловживання держконтрактами та підозри щодо політичної верхівки Республіки Сербської у тиску на інституції зрештою призвели до санкцій з боку США.
Політична система країни функціонує як замкнене коло взаємозалежностей: влада розподіляє ресурси через партійну лояльність, бізнес фінансує політиків в обмін на доступ до бюджету. А вплив зовнішніх гравців, передусім росії, ЄС та США, перетворює цей процес на частину ширшої геополітичної гри за вплив на Балканах.
На виборах 2026 року Центральна виборча комісія БіГ застосує систему біометричної ідентифікації виборців. Цей механізм включає використання індивідуальних фізичних даних, наприклад, відбитків пальців або сканування обличчя. Також впроваджено миттєвий підрахунок голосів на дільниці, що виключає людський фактор при заповненні протоколів. Задля уникнення тиску на виборців на дільницях буде встановлено відеоспостереження. Загальна вартість цих заходів становить близько 45 мільйонів євро. Центральна виборча комісія Боснії й Герцеговини планує оновити понад 6 тис. виборчих дільниць у країні.
У 2024 році набрав чинності Закон про внесення змін до Виборчого закону Боснії й Герцеговини, який запровадив жорсткіші вимоги до кандидатів на виборні посади. Так, жодна особа, засуджена міжнародним або вітчизняним судом за геноцид, злочини проти людяності або воєнні злочини, не може балотуватися на виборах або обіймати будь-яку виборну чи призначувану посаду.
Після вироку суду Додік не може обіймати державні посади, однак він зберігає свій вплив через партію СНСД та лояльних до нього осіб. Політична сила дотримується проросійських поглядів та регулярно висловлює сепаратистські настрої.
На останніх президентських виборах у РС в листопаді 2025 року перемогу здобув Сініш Каран з результатом 51%, якого підтримував Додік. Проте це була мінімальна перевага над опозиційним кандидатом від Сербської демократичної партії (СДС) — Бранком Бланушею (48,4%), яка свідчить про серйозне ослаблення домінування СНСД. Вплив цієї партії залишається сильним передусім через адміністративний ресурс, бо багато представників СНСД займають державні посади як в уряді, так і в муніципалітетах.
СДС фінансується переважно шляхом поєднання бюджетних надходжень і внесків приватного сектора. Ії представництво в муніципалітетах (Бієліни та Добой) забезпечує доступ до державних ресурсів. Після запровадження санкцій проти пов’язаних із Додіком структур частина підприємців може переорієнтовуватися та підтримувати СДС, зокрема через приховані внески.
Партія демократичного прогресу (ПДП) є правоцентристською партією та орієнтується на міський електорат, зокрема столиці Республіки Сербської — Баня-Луки, мером якої є Драско Станівукович. Вона має помірковано проєвропейську орієнтацію та виступає за демократичні реформи та інтеграцію країни до ЄС і НАТО. Партія користується підтримкою серед більш урбанізованих і реформістсько налаштованих виборців у Республіці Сербській. Водночас ПДП має ряд корупційних скандалів. Наприклад, у 2022 році партія отримала найбільший серед усіх партій штраф за використання прихованих внесків.
Окрім провідних партій, важливу роль у політичному ландшафті Республіки Сербської відіграють і менші сили. Приміром, Демократичний народний союз (ДНС) зберігає вплив на місцевому рівні. Соціалістична партія Республіки Сербської виступає стабільним коаліційним партнером влади. Новіша партія Народний фронт намагається залучити протестний та антикорупційний сегмент виборців, хоча її інституційна вага обмежена.
У другій частині держави — Федерації Боснії і Герцеговини — політичну сцену формують кілька основних партій із різними політичними орієнтаціями.
Партія демократичної дії (ПДД) — найбільша бошняцька партія з консервативними та національно орієнтованими позиціями. Соціал-демократична партія БіГ – центристська ліва, проєвропейська та мультиетнічна сила, що виступає за соціальну справедливість і інтеграцію в ЄС. Наша партія – соціально-ліберальна та антинаціоналістична партія. Народ і справедливість – новіша проєвропейська бошняцька сила з помірковано консервативними поглядами. При цьому в країні загалом політика часто залишається етнічно орієнтованою, а не ідеологічною.
Серед хорватських партій ключову роль відіграє Хорватська демократична спільнота БіГ – правоцентристська сила, що представляє інтереси хорватської громади та виступає за розширення її політичного представництва. Її союзник Хорватська демократична спільнота 1990 має схожі позиції, але позиціонує себе як більш реформістську альтернативу. Також вплив зберігають і менші хорватські сили, які переважно орієнтуються на захист прав хорватів і участь у коаліційних домовленостях.
В БіГ політика тісно переплітається з бізнесом. Партії мають значний вплив на розподіл бюджетних коштів між урядом і муніципалітетами. Якщо мер міста належить до тієї ж партії, що й уряд на рівні федерації, такий муніципалітет зазвичай отримує більше фінансування і доступу до проєктів. Якщо ж мер представляє опозицію, фінансування може бути меншим або обмеженим. Тому ті підприємці, що підтримують партію, яка формує уряд, мають більше шансів отримати доступ до державного бюджету та проєктів. Водночас вони зобов’язані фінансово підтримати цю політичну силу.
Санкції США та тимчасове призупинення бюджетного фінансування СНСД створюють ризики для співпраці бізнесу з цією партією. Для самої ж партії це може означати серйозне падіння впливу та обмеження ресурсів напередодні виборів.
Додік, попри санкції Заходу, зберігає контроль над ключовими фінансово-політичними мережами в Республіці Сербській. Його вплив базується на поєднанні партійної дисципліни та зв’язків із великим бізнесом. Додік, який є важливим партнером рф на Балканах, послідовно виступає проти інтеграції БіГ до НАТО та ЄС і використовує сепаратистську риторику як інструмент тиску на центральні інституції.
Присутність Додіка як тіньового гравця партії створює ситуацію «подвійної вартості». Для великого капіталу це означає, що діалог необхідно вести як з офіційними структурами (зокрема президентом Республіки Сербської Карананом), так і з неформальними центрами впливу, зокрема Мілорадом Додіком. Такий дуалізм влади збільшує витрати та ризик того, що домовленості з одним представником будуть анульовані іншим у разі конфліктів всередині СНСД.
Станом на березень 2026 року Боснія і Герцеговина перебуває під загрозою втрати до 976,6 млн євро інвестицій у межах «Плану зростання» для Західних Балкан від ЄС через затримку реформ. Цей фактор безпосередньо б'є по інтересах великих підрядників у сфері інфраструктури та енергетики.
Якщо політичні еліти СНСД продовжуватимуть блокувати реформи, спрямовані на євроінтеграцію Боснії, бізнес-еліти можуть побачити в підтримці опозиції єдиний шлях до розблокування коштів від ЄС. Це створює передумови для прихованого фінансування опозиційних кандидатів з боку промислових груп.
У РС діє стійкий союз влади, бізнесу й СНСД. Якщо бізнес почне вимагати доступу до ресурсів ЄС, партія може пом’якшити свою риторику, щоб не втратити прихильності капіталу.
Для москви це означатиме часткову втрату впливу, що змусить її шукати нові шляхи для його відновлення. Наприклад, через посилення фінансової підтримки лояльних еліт або вчинення політичного тиску.
Процес поступової інтеграції Боснії й Герцеговини до ЄС створив нові прошарки бізнес-структур. Наприклад, багато молодих професіоналів країни співпрацюють із західними грантовими структурами, зокрема з Інвестиційною рамковою програмою для Балкан (WBIF). Вони залучають проєкти в муніципалітети та розробляють інфраструктурні ініціативи різного масштабу.
Агробізнес використовує інструменти підтримки ЄС для агросектору у межах підтримки країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу.
Прихильники енергетичної диверсифікації просувають Південний інтерконектор — газовий інтерконектор між Боснією і Герцеговиною та Хорватією — як альтернативу російським постачанням. Він прив’язує енергетичну структуру БіГ до регіональних проєвропейських ініціатив і послаблює вплив москви на енергетичні ланцюги.
Боснія і Герцеговина опинилася в центрі геополітичного протистояння. Вибори 2026 року розглядаються як битва за зовнішньополітичний вектор країни. Росія продовжує використовувати Республіку Сербську як інструмент для дестабілізації Балкан та блокування інтеграції БіГ до НАТО. У 2026 році присутність російських поліцейських структур та парамілітарних груп, таких як байкерський клуб «Нічні вовки», який активно пропагує російські наративи, у столиці РС Баня-Луці стала регулярною.
Москва офіційно підтримує Синішу Карана, наголошуючи на важливості «стратегічного партнерства» між нею та РС. Водночас низькі рейтинги СНСД ставлять під сумнів її перемогу на виборах.
Як наслідок, росія ризикує втратити ключовий канал впливу в РС. Це може змусити кремль вдатися до всіх можливих заходів — від посилення фінансової та політичної підтримки проросійських еліт до активізації дезінформаційних кампаній і гібридних дій — щоб зберегти присутність і вплив у регіоні.
Сербія під керівництвом Александра Вучича офіційно підтримує територіальну цілісність БіГ, але фактично сприяє сепаратистським настроям через механізми Всесербського собору. Спільне святкування Дня Республіки Сербської, 9 січня, яке Конституційний суд БіГ визнав незаконним, та синхронізація політики між Белградом та Баня-Лукою є частиною стратегії м'якої експансії. На виборах 2026 року Сербія знову стане ключовим логістичним хабом для організації голосування громадян із подвійним громадянством.
У 2025 році ЄС був змушений збільшити контингент місії EUFOR «Althea» до 1 100 осіб. Необхідність у цьому виникла після політичної кризи, пов’язаної із судовим процесом Додіка. Водночас через внутрішні розбіжності в ЄС (зокрема, позиція Угорщини, яка підтримує РС) впровадження спільних санкцій ускладнюється.
Європейський союз має в Боснії і Герцеговині не стільки політичний, скільки структурний вплив, який проявляється через економіку та інституції. Так, понад 73,5% експорту країни спрямовано на ринок ЄС, а фінансові інструменти ЄС та міжнародних інституцій, як-от Growth Plan for the Western Balkans та Western Balkans Investment Framework, формують інфраструктурну й бюджетну основу держави. На відміну від росії, яка спирається на політичну лояльність еліт, ЄС діє через принцип «гроші в обмін на реформи». Це поступово змушує навіть проросійські сили враховувати економічну залежність від Європи, що робить європейський курс економічною необхідністю.
Політика США щодо БіГ поєднує санкційний тиск на осіб, які підривають Дейтонську угоду, з підтримкою енергетичної диверсифікації та обмеженням російського впливу. Крім того, напередодні виборів у БіГ Вашингтон прагне сприяти збереженню політичної стабільності в Боснії і Герцеговині. Так, 26 березня 2026 року заступник держсекретаря США Крістофер Ландау провів закриту зустріч із головою Президії БіГ Денисом Бечіровичем. Зустріч, ймовірно, стосувалася обговорення санкцій за порушення Дейтонської угоди, корупції, а також газопроводу «Південний інтерконектор».
Вибори 2026 року в Боснії і Герцеговині можуть стати переломним моментом, однак слабкість опозиції зберігає шанси на повторну перемогу проросійської СНСД. Бізнес, що раніше підтримував СНСД, шукає нові політичні зв’язки, приховано фінансуючи опозицію та технократів, а енергетичні проєкти на кшталт «Південного інтерконектора» дають Сараєву важелі впливу та поступово витісняють росію з сектору. Як наслідок, СНСД, який ризикує втратити більшість, може вдатися до поступок і пом’якшити свою антиєвропейську риторику.
Не можна виключати ймовірності заворушень, провокацій або гібридних дій з боку РС та москви, спрямованих на дестабілізацію передвиборчого процесу, що може спричинити вуличні протести та посилення внутрішньої напруги в БіГ. Водночас поразка проросійських сил у РС може послабити вплив москви та обмежити її можливості блокувати євроатлантичну інтеграцію БіГ.
Вам може бути цікаво
