Україна відкрила перший кластер з ЄС

Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн (Getty Images) Джерело

15 червня в Люксембурзі на другій міжурядовій конференції ЄС офіційно розпочав переговори з Україною за першим переговорним кластером під назвою «Основи» — першим із шести в межах процесу вступу до ЄС. Того ж дня аналогічний крок було зроблено і щодо Молдови, яка рухається в переговорному процесі паралельно з Україною. Для Молдови це стало підтвердженням, що ЄС наразі зберігає паралельний рух двох країн у переговорному процесі, хоча подальший темп просування України й Молдови залежатиме від виконання кожною країною власних реформ.

Переговори про вступ України та Молдови до ЄС стартували у 2024 році. Київ виконав  попередні рекомендації Єврокомісії, необхідні для руху від статусу кандидата до початку переговорів. Україна завершила скринінг законодавства та підготувала дорожні карти у сферах верховенства права, державного управління й демократичних інституцій. Водночас рішення ЄС стало можливим після досягнення домовленості між Україною та Угорщиною щодо прав угорської меншини, про що ми писали раніше. 

Розбираємося, що означає відкриття кластера для України та які реформи очікуються від України.  

Що таке переговорні кластери?

Переговорні кластери — це великі тематичні блоки законодавства ЄС, які країна має поступово імплементувати у власне законодавство та державну практику. Відкриття кластера означає старт предметних переговорів у відповідному блоці тем. Так, кластер «Основи» стосується сфер, які ЄС розглядає як базові для переговорного процесу: верховенство права, антикорупційні та демократичні інституції, державне управління, публічні закупівлі, статистика та фінансовий контроль. Саме цей кластер відкривається першим і закривається останнім, тому прогрес у ньому впливає на темп усього переговорного процесу. Окрім нього, існують й інші: «Внутрішній ринок», «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання», «Зелений порядок денний і сталий зв’язок», «Ресурси, сільське господарство і згуртованість» та «Зовнішні відносини».

Кожна країна-кандидат закриває кластери, які були впроваджені у 2020 році, у своєму темпі. У випадку Хорватії весь переговорний процес тривав майже шість років, однак розділ про судову владу та фундаментальні права був відкритий лише на фінальному етапі й формально закритий за рік. Чорногорії знадобилося понад десять років лише для виконання проміжних орієнтирів за розділами, які стосуються судової влади, фундаментальних прав, антикорупції, юстиції, свободи та безпеки. Водночас Албанія відкрила кластер «Основи» у жовтні 2024 року, а у травні 2026 року ЄС підтвердив виконання нею проміжних контрольних показників і встановив заключні контрольні показники, за якими він буде оцінювати прогрес реформ.

Реакції ЄС та України

У ЄС відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови подали як політичний сигнал про продовження розширення навіть в умовах війни. «Сьогоднішня конференція з питань вступу також підкреслює непохитну прихильність України до європейської інтеграції та визнає значний прогрес, досягнутий попри безпрецедентні виклики. Водночас зобов’язання, які Україна бере на себе сьогодні, мають вирішальне значення для просування процесу вступу. Розширення є не лише стратегічною можливістю для України, а й стратегічною інвестицією у сильнішу, безпечнішу та більш згуртовану Європу», — зазначила Марілена Рауна, заступниця міністра з питань європейських справ Республіки Кіпр.

Українська сторона, своєю чергою, намагається представити перший кластер як частину ширшої відповіді Європи на російську агресію. «Те, що відбувається сьогодні – відкриття першого кластера в переговорах про вступ України та Молдови – є чітким сигналом про те, що прогрес Європи не зупинити. Ми вважаємо, що одна з найсильніших відповідей, яку Європа може дати на російські атаки та постійні акти агресії, — це прискорити наш процес вступу, прискорити відкриття кластерів», — зазначив президент України Володимир Зеленський.

Що ЄС очікує від України 

Україні потрібно буде довести, що ключові державні інституції можуть працювати незалежно, прозоро і стабільно. Водночас це вже не лише політичний етап, а й практичний механізм контролю зі сторони ЄС. Відтепер судова реформа, антикорупція, публічні закупівлі, фінансовий контроль, демократичні інституції та державне управління стають центральними умовами переговорного процесу. ЄС оцінюватиме прогрес через конкретні контрольні орієнтири (benchmarks) і дивитиметься не тільки на формальне виконання вимог, а й на те, як ухвалені рішення працюють на практиці. 

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine, у своєму коментарі для Resurgam звертає увагу, що найскладнішими для України залишатимуться сфери верховенства права та боротьби з корупцією. Йдеться про збереження незалежності й посилення спроможності НАБУ, САП і ВАКС; усунення процесуальних перешкод, які дозволяють затягувати або закривати справи; скорочення тривалості розгляду корупційних проваджень і збереження доброчесного відбору суддів за участі міжнародних експертів. 

Це важливо, бо незалежність антикорупційних органів вже була під загрозою влітку 2025 року. Окрім цього, у публічних закупівлях ризики стосуватимуться підзаконних актів, технічного впровадження та практики замовників. У технічніших сферах також важливо не зупинитися на рівні законів: після ухвалення нового закону про публічні закупівлі ЄС дивитиметься на підзаконні акти, технічні зміни й практику замовників. У фінансовому контролі важливо забезпечити реальну незалежність Рахункової палати й розблокування відбору її нових членів. Бо наразі шість з одинадцяти посад вакантні, а конкурс фактично заблокований через непризначення дорадчої групи експертів.

Саме тому кластер «Основи» буде головним тестом на здатність української держави виконувати правила ЄС у щоденній практиці. 

Водночас Україна наполягає на тому, що це має стати початком прискорення переговорного процесу. Зеленський заявляв, що Україна готова до відкриття всіх шести кластерів і розраховує вже цього літа досягти нових результатів у євроінтеграції. Подібні очікування частково підтримують і в ЄС. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос висловила сподівання, що решту п’ять кластерів у переговорах з Україною та Молдовою можуть відкрити вже в липні. 

Висновки

Відкриття першого переговорного кластера стало для України важливим політичним сигналом у напрямку євроінтеграції. Водночас подальший прогрес залежатиме від внутрішньої готовності України проводити реформи та їх швидкості. ЄС оцінюватиме сталість антикорупційної системи, незалежність судових і контрольних інституцій, прозорість закупівель і здатність держави виконувати правила Союзу у щоденній практиці. 

Паралельне відкриття першого кластера для України та Молдови засвідчує, що ЄС поки не розділяє їхні переговорні треки політично. Водночас сам принцип розширення залишається індивідуальним: кожна країна оцінюватиметься за власним виконанням реформ, тому в майбутньому темп руху України й Молдови може відрізнятися.